Роль бібліотеки у формуванні інформаційного простору
педагога та учня
Якщо книга виходить
із серця самої людини,
то вона віднайде собі доступ
до сердець інших людей.
Карлейн
то вона віднайде собі доступ
до сердець інших людей.
Карлейн
Неможливо перебільшити ту роль,
яку має відігравати бібліотека в житті професійно-технічного навчального
закладу. Це мозковий центр, в якому зосереджене та зберігається духовне
надбання людства, що за вмілого використання спрямовує роботу у всіх напрямах
навчання та виховання
Лише в постійному
пошуку, ретельному вивченні інтересів учнів і викладачів, індивідуальному
підході до кожної особистості бібліотека може досягти успіху в задоволенні
потреб читачів. Тільки беручи активну участь у житті колективу, розділяючи його
нелегкі турботи, допомагаючи у вирішення складних завдань навчання і виховання,
бібліотека спроможна виконувати свою функцію: прищеплювати учням любов і повагу
до книги.
Кардинальні зміни, що
відбулися в усіх сферах життя суспільства, зокрема в розвитку і становленні
національної школи, нові орієнтації у змісті освіти на вихованні підростаючого
покоління вимагають перегляду й оновлення багатьох аспектів діяльності освітніх
бібліотек, у цілому системи бібліотечної справи. В сучасних умовах основними
завданнями бібліотеки є:
·
виховати у учнів інформаційну культуру, культуру
читання, формувати вміння користуватися бібліотекою, її довідковим апаратом,
розвивати творчу думку, пізнавальні здібності та інтереси учнів, сприяти
успішному засвоєнню ними навчальних програм;
·
забезпечувати зростання професійної компетенції
педагогічних кадрів;
·
сприяти різним формам і методам бібліотечної роботи,
самоосвіти учнів і педагогів, забезпечити літературою їхні соціальні та
культурні потреби;
·
виховувати в учнів культуру, національну свідомість,
шанобливе ставлення до книги як джерела знань.
Свої особливості має
бібліотека професійно-технічного навчального закладу, яка покликана, крім
перелічених вище завдань освітніх бібліотек, брати активну участь у
професійному становленні учнів – майбутніх висококваліфікованих робітників і
молодших спеціалістів. Щоб забезпечити
читачів необхідною для навчально-виховного процесу літературою, треба постійно
вивчати читацькі запити, потреби в літературі, що виникають у процесі
навчальної, виховної роботи, професійної підготовки, методичної діяльності
закладу. В цьому напрямі бібліотека проводить: індивідуальні
бесіди з учнями та педагогами ліцею для виявлення їхніх інтересів та інформаційних потреб;
анкетування читачів бібліотеки з метою виявлення їхніх уподобань; реєстрацію
замовлень читачів для раціонального комплектування бібліотеки та організації
довідково-бібліографічного апарату бібліотеки; ознайомлення з новою навчальною,
методичною літературою шляхом оформлення книжкових виставок-переглядів;
ознайомлення учнів та педагогів з пропозиціями видавничих каталогів , з каталогами періодичних видань; врахування
пропозицій і побажань педагогів та учнів при передплаті та придбанні літератури
за кошти ліцею.
Для якісного
інформаційного забезпечення читачів проводиться систематична робота зі
збереження, зміцнення та розширення бібліотечного фонду, формування стержня
фонду, основу якого складала б українська книга. У цьому плані доцільним є
проведення безстрокової акції “Подаруй бібліотеці українську книжку!”. Дарувати
бібліотеці українську книгу стає гарною традицією для випускників закладу.
Висока якість освіти
сьогодні неможлива без високого рівня інформаційної культури як учнів, так і
педагогів. Сучасна людина, яка живе в умовах інформаційного суспільства,
повинна не тільки вміти читати, розмовляти, а й швидко та вільно орієнтуватися
в потоці усної і писемної інформації. Оновлюється освіта, вводяться нові
програми, технології навчання, але головним залишається вміння учнів учитися, вміння
самостійно знаходити інформацію, оцінювати її, обробляти, аналізувати,
використовувати та створювати якісно нову.
Бібліотека, як ніхто
інший і ніщо інше, допомагає учням навчитися самостійно працювати з книгою. Удосконалюється робота з класними
керівниками, майстрами виробничого навчання, вихователями.
В бібліотеці підготовлені тематичні папки для проведення бібліотечних уроків,
бесід, виховних годин. Вересень присвячується проведенню бібліотечного уроку з
першим курсом: ознайомлення їх із системою роботи в бібліотеці, як працювати з
книгою, як правильно читати, як добрати потрібний матеріал до реферату,
повідомлення, як користуватися довідковою літературою тощо. Навички
користуванням книгою та роботи в бібліотеці бібліотекар розвиває в учнів не
тільки за допомогою бібліотечно-бібліографічних занять, а й через посередництво
педагогів. Викладачі націлюють учнів на самостійне навчання, а бібліотекар
допомагає забезпечити самостійну роботу учнів інформаційними джерелами, які
може запропонувати бібліотека.
Працюючи над
проблемою сприяння інформаційній освіті педагога та учня, виявляється ряд
проблем, для вирішення яких потрібна не епізодична, а систематична робота в
напрямку інформатизації. Тому на педагогічних радах, на засіданнях методичних
об’єднань бібліотекар виступає з питанням ви виховання в учнів однієї зі
складових інформаційної культури особистості – інформаційної грамотності.
Особливе значення для
бібліотеки училища має довідково-бібліографічний апарат, який. допомагає
максимально використати бібліотечні фонди для повноцінного забезпечення
навчально-виховного процесу. Крім обов’язкових систематичного й алфавітного
каталогів, важливою частиною є картотеки, що доповнюють каталог, розкривають
фонд за такими аспектами, які в каталогах не представлені або представлені не в
повному обсязі. Систему каталогів і картотек училищної бібліотеки складають:
алфавітний каталог; систематичний каталог; систематична картотека статей;
тематична картотека книжкового фонду.
Важливою частиною
довідкового апарату є довідково-бібліографічний фонд ліцею. Бібліографічні, довідкові
матеріали можна копіювати і збирати в окремі папки, створюючи додатковий
інформаційний матеріал. Так, зібрані папки: “Історія України в постатях”, “Твоє
здоров’я”, “Нормативні документи”, “Теми виховних заходів”, “Видатні
особистості”, “Письменники Поділля”, “Правове і
патріотичне виховання учнівської молоді”, «Твоя професія» та ін.. Тематика
матеріалів добирається з урахуванням актуальності проблем, які цікавлять учнів
та педагогів. Тому такі довідкові матеріали використовуються не менш активно,
ніж посібники й підручники.
У зв’язку з
нестримною інформатизацією суспільства, впровадженням в освітній процес
інформаційних технологій бібліотека підпорядковує свою діяльність вимогам часу.
З цією метою на базі бібліотеки створено інформаційний відділ ліцею,
завдяки чому бібліотека оснащується комп’ютерною технікою підключенням до мережі Інтернет.
Навчальний заклад має свій сайт, на якому розміщений блог бібліотекаря ліцею, де висвітлюються всі заходи, які проводить бібліотекар.
Отже, бібліотека готова до роботи в розширеному інформаційному просторі.
Інформаційна культура
– це вміння учня правильно формулювати свої запити, вміти відбирати, оцінювати
і створювати якісно нову культуру. Інформаційне вміння – це розуміння тексту,
володіння логічними прийомами роботи з ними, вільне орієнтування в потоці
інформації. Саме з метою розвитку в учнів цих умінь проводяться дні інформації,
бібліотечні уроки, пропонуються теми для проведення бесід, виховних годин.
У наш вік тотальної
інформатизації, технологізації кількість читачів традиційних
книгозбірень кількість читачів, звісно, зменшується. Тому важливим є
усвідомлення бібліотекарем і керівництвом закладу цієї ситуації.
Основною ідеєю роботи
бібліотекаря з учнями має стати формування в них ставлення до бібліотеки як до
невичерпного джерела інформації.
Не менш важливим є
розуміння людьми того, що в бібліотеці можна не тільки поповнити свої знання, а
й поспілкуватися з однодумцями та опонентами, висловити найнеймовірніші погляди
з упевненістю, що вони не будуть осміяні чи заборонені.
Самоосвітнє читання –
невід’ємний елемент навчання. Практично неможливо провести чітку межу між
читанням у рамках планів та програм і зверненням до літератури, що виходить за
ці межі. Чим вищий ступінь у системі професійної освіти, тим більше значення
має самостійне набуття знань, тем важче розділити “програмове” й
“непрограмове" читання. В умовах, коли освіта стає неперервною, коли
фактичний матеріал, закладений у підручнику, застарів уже до моменту виходу його
у світ, по-справжньому оволодіти спеціальністю, не звертаючись до широкого кола
джерел, що виходять за рамки навчальних програм, практично неможливо.
Велике значення має
бібліотека у профорієнтаційній роботі і не тільки на її початковому етапі.
Засоби та методи профорієнтації, що існують, дають загальне уявлення про
професію. Між тим, кожна професія пред’являє свої вимоги до такої роботи, без
дотримання яких освоєння обраної спеціальності стає важким, а то й неможливим.
Тому зміст інформації про професію на всіх етапах вибору й оволодіння нею має
велике значення. Одним із найважливіших джерел інформації є книги та інші
друковані видання, зосереджені в бібліотеці.
А
такі заходи, як книжкові виставки, бібліографічні огляди, тематичні виховні заходи, усні журнали з
тематикою “Професія — гордість моя”, Людина красива своєю працею”, “Кличу у
свою професію”, “Моя улюблена справа”, “Трудівник – головна людина на Землі” та
інші, значною мірою сприяють професійній орієнтації й адаптації першокурсників. В бібліотеці постійно діє й систематично
оновлюється книжкова виставка “Твоя майбутня професія», на якій представлена
література про спеціальностях, які пропонує ліцей. До системи профорієнтаційної
роботи училища задіяні й самі учні, зокрема старшокурсники, які проводять
профорієнтаційну роботу за межами навчального закладу, а також допомагають
першокурсникам освоювати професію. Цій групі учнів бібліотека пропонує
тематичні картотеки матеріалів на допомогу профорієнтації, що розкривають
характер обраної професії, вимоги, які вона пред’являє до людини, перспективи,
які відкриває перед нею.
Інформаційні функції
бібліотеки мають два аспекти: інформаційне забезпечення розвитку учня в ліцеї;
інформаційне насичення педколективу. Бібліотека впливає на інформованість учнів
через інформованість педколективу. Бібліотекар розуміє: щоб навчально-виховний
процес був професійним та ефективним, педагог має бути ознайомленим з
літературою про передовий педагогічний досвід, з найновішими методичними
розробками про сучасний урок.
Перебудова освіти поставила
перед бібліотекою комплекс питань, які потребують негайного вирішення. Педагоги
потребують відповідей на багато питань, нових і перевірених результатів
науково-дослідницької роботи, програм, варіантів підручників, методичних
рекомендацій, інструкцій, положень, матеріалів про вітчизняний та зарубіжний
педагогічний передовий досвід тощо. Отже, педагогу необхідна інформація певного
типу, яку він зможе застосовувати безпосередньо в навчально-виховній роботі.
Педагоги – пріоритетні для бібліографічного інформування. В інформаційній
роботі бібліотека використовує індивідуальні, групові та масові форми роботи.
В ліцейній
бібліотеці здебільшого застосовуються такі форми масового бібліографічного
інформування: картотеки новинок, інформаційні списки (бюлетені) нових книг,
періодичних та інших видань. Наприклад: “До серпневих конференцій”. Цей
інформаційний бюлетень складається з таких частин:
·
інформаційно-нормативні документи;
·
перелік підручників на новий навчальний рік;
·
матеріали до першого уроку.
В умовах формування й
розвитку ринкових відносин у країні бібліотеки не мають пріоритету на придбання
літератури, втратили більшу частину традиційних джерел комплектування, а також
інформації про випуск видань. Тому бібліотека взяла на себе функцію
інформування про вихід у світ нової педагогічної, методичної та навчальної
літератури, яку можуть придбати для себе педагоги та учні.
Результатом цієї
роботи стала добірка інформаційних папок:
·
Інструктивно-нормативні документи;
·
Педагогіка та психологія;
·
Література для директорів та завучів;
·
Викладачу та майстру виробничого навчання;
·
На допомогу класному керівнику та вихователю.
Запити педагогів,
їхній високопрофесійний рівень вимагають постійно аналізувати та вдосконалювати
як форми, так і зміст роботи бібліотеки щодо надання допомоги педагогу. Тільки
клопітка повсякденна
робота бібліотекаря допомагає вирішити проблему перетворення бібліотеки в
культурно-інформаційний центр.
Інформаційно-бібліографічна
робота бібліотеки здійснюється у двох напрямках: серед читачів-учнів і серед
читачів педагогів . Інформаційна бібліографія в ліцейній бібліотеці
спрямована на обслуговування учнів і сприяє засвоєнню ними знань з основ наук,
розширенню й поглибленню знань, отриманих на уроках, тобто забезпечує не тільки
інтелектуальний, а й духовний розвиток особистості учня.
Ефективними
технологіями інформування учнів та педагогів є організовані в училищній
бібліотеці книжкові виставки нових надходжень: “На хвилину зупинись – нову
книгу подивись”, “Знайомтесь: новинки в бібліотеці”, “Нові підручники”,
“Прочитайте, це цікаво!”, “Про цікаве на планеті – читай в журналі та газеті”,
“Готуючись до іспитів”, “На сторінках твого підручника”; виставки-сюрпризи
“Книгу берегти – життя їй продовжити”; виставки-перегляди “Цей чудовий світ
поезії” та інші.
Учням І курсу
бібліотека допомагає знаходити додаткові матеріали про народні звичаї, народну
мудрість, ІІ і ІІІ курсів – надає можливість підготовки рефератів, допомагає у
правильному оформленні бібліографічних списків використаних книг.
Бібліотека проводить
заходи, які сприятимуть більш поглибленому засвоєнню знань, їх систематизації,
розвивають в учнів навички самостійної роботи (свято “День книги”, вікторини
“Україно, моя Україно”, тематичні дискусії “Про книгу та бібліотеку”, “Книга в
твоїх руках” та інші).
Перед бібліотекарем –
широке поле діяльності. Це і забезпечення читачів знаннями історії рідного
краю, його екології, економіки. Це і розвиток в учнів культури читання, і
прищеплення їм навичок самостійної роботи з книгою, і виховання бережливого
ставлення до неї. Це і допомога педагогові у підвищенні його методичної,
педагогічної майстерності. Але які функції не виконувала б бібліотека, у неї є одна головна, яка
відрізняє її від усіх інших закладів культури, – інформаційна. У
Законі України “Про бібліотечну справу” підкреслюється, що бібліотека – це
інформаційний, культурний, освітній заклад, а бібліотечна справа – галузь
інформаційної, культурно-просвітницької й освітньої діяльності.
Важливим завданням
бібліографічної роботи бібліотеки є складання рекомендаційних списків
літератури. При складанні списку важливо мати на увазі, як він буде використовуватися
в бібліотеці: як самостійний матеріал для популяризації книг; як доповнення до
книжкової виставки, тематичної полиці; як відповідь на запит окремого читача.
Неабияке значення
мають бібліотечно-бібліографічні уроки. Пріоритетним завданням бібліотечного
навчання є виховання в учнів уміння самостійно працювати з книгою, самостійно
набувати знань. Адже, як вважав К.Д.Ушинський, “треба постійно пам’ятати, що
слід передавати учневі не лише ті або інші знання, але й розвинути в нього
бажання й здібності самостійно, без учителя набувати нові знання”.
В ліцеї
роботі з ББЗ та інформаційному обслуговуванню читачів приділяється достатня увага. Для
цього оформлені алфавітний та систематичний каталоги, зібрані картотеки з
різних тем (“На допомогу педагогу”; “Народознавство”; “Краєзнавство”;
“Екологія” та інші), оформлені тематичні полиці (“Україна – рідна мати”, “Моя Теофіпольщина”
та інші).
Неоціненна роль у
самоосвіті, в безперервному підвищенні знань з певної галузі науки, техніки,
мистецтва належить книзі. Тривожить той, стан, коли падає інтерес до читання,
зростає пасивне залучення учня до “масиву інформації” через кіно, радіо,
телебачення, комп’ютер, Інтернет. Сьогоднішні учні погано орієнтуються в
довідниковому апараті бібліотеки, не можуть самостійно підібрати літературу за
темою, готуючись до уроку.
У плані розв’язання
цієї проблеми одним із найважливіших завдань є прищеплення учням навичок ББЗ
через проведення бібліотечних уроків. Навчально-тематичний план бібліотеки
допомагає і бібліотекарю і педагогу в організації проведення занять для
виховання культури читання учнів. Учні І-ІІ курсів таким чином довідуються про
те, що можна читати книги в читальному залі бібліотеці або дома, скориставшись
послугами абонемента. Бібліотекар рекомендує книги для читання і книги для
самопідготовки. Учні вивчають систему розміщення книг на полицях і стелажах,
тематичні полиці тощо.
Формування
інформаційної культури учнів І-ІІ курсів передбачено програмами з української
мови та літератури, зарубіжної літератури, історії та правознавства, а також
здійснюється у процесі бібліотечно-бібліографічних занять учнів І-ІІ курсів,
які проводяться бібліотекою.
У популяризації основ
ББЗ використовуються найрізноманітніші методи: бесіди, лекції, практичні
заняття, доповіді, повідомлення, виконані учнями. Особливо
складно прищеплювати учням навички користування довідковою літературою. Тому
педагоги активно сприяють формуванню цих навичок, ставлячи завдання, які можна
вирішити за допомогою словників та довідників.
Пробудженню інтересу до
довідкової та науково-популярної літератури сприяє використання таких форм
позакласної роботи, як олімпіади, конкурси фахової майстерності, тижні професій
і предметні тижні тощо. В читальному залі бібліотеки розміщені словники,
енциклопедії та інші книги довідкового характеру, рекомендаційні списки
літератури “Що нам читати?”. Складаються також
рекомендаційні списки за темами. Ознайомитися з новими книгами учням допомагають
книжкові виставки, які постійно діють у бібліотеці: “Новинки літератури”, “Для
вас, кмітливі”, “За сторінками підручника”.
Успіх роботи з питань
прищеплення учням бібліотечно-бібліографічних знань залежить від тісного
контакту ліцею,
бібліотеки, педагогів і батьків, єдиного планування всієї роботи з книгою,
загальної культури. Тільки клопітка повсякденна робота бібліотекарів вирішить
проблему перетворення бібліотеки в культурно-інформаційний центр.
