В історії становлення незалежності і соборності України, особливе місце займає день 22 січня 1919 року, коли директорія Української Народної Республіки проголосила Злуку всіх українських земель в єдину Українську Державу. Саме цей день з’єднання Західної Української Народної Республіки з Українською Народною Республікою прийнято відзначати як свято – День незалежності Соборності України.

З цієї нагоди в бібліотеці Теофіпольського професійного аграрно-промислового ліцею проведено інформаційну годину «Сила Соборності України» та запропоновано перегляд літератури «Соборність рідної землі - основа нації і держави», оформлено тематичну поличку «Соборна наша Україна – одна на всіх, як оберіг».

Сьогодні День Соборності України, свято рідного краю, свято нашої держави. Ми пишаємося, що ми – українці, а наша вітчизна – Україна, дорога та мила серцю кожного із нас.

Україна – рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими і талановитими людьми.
Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди і діди, ті, хто живе в Україні та кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово.

Україна… Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава!

А держава, як і родина, має бути дружньою, сильною, здоровою, щасливою.

Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської Імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож, споконвічною мрією українців було об’єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.

У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

Щороку 22 січня весь український народ із вдячністю згадує тих героїв, які боролися за об’єднання усіх національно - демократичних сил українства, хто словом і ділом намагався відродити незалежну Соборну Українську державу.

Цей день увійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності України, і відзначають його з 1999 року.

Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі тому, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети - побудови економічно і духовно багатої, вільної і демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

«Ми віримо в майбутнє твоє, Україно!

Говорять сьогодні дорослі й малі.

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,

Немає такої у нас на землі.»

Навіть зараз, в нелегкі часи для нашої Батьківщини, ми не перестаємо вірити, що територіальна цілісність України, навіки залишиться непорушною.

Адже вона скріплена кров’ю мільйонів незламних борців минулого століття і тих, хто і зараз веде боротьбу з ворогом, який посягнув на цілісність нашої держави на сході України.

Ми віримо в гідне майбутнє України! Віримо в те, що ми незламні і переможемо!

Під час таких заходів формується національна свідомість та виховується почуття патріотизму у підростаючого покоління.

Поворозник Т.О. бібліотекар

ДНЗ «Теофіпольський ПАПЛ»

Методичний посібник

РОЛЬ БІБЛІОТЕКИ

У ФОРМУВАННІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ВИКЛАДАЧА ТА УЧНЯ,

ЯК СКЛАДОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ,

ЛІЦЕЙНА БІБЛІОТЕКА – ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР

ДЛЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ТА ПЕДАГОГІВ

ЗМІСТ

1.     ВСТУП.

2.     РОЗДІЛ І.  ЛІЦЕЙНАНА БІБЛІОТЕКА – ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ.

3.     РОЗДІЛ ІІ. СИСТЕМА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІЦЕЙНОЇ БІБЛІОТЕКИ.

4.     ВИСНОВКИ.

5.     ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

       Формування нової української національної освіти у наш час відбувається непросто, оскільки доводиться постійно відмовлятися від застарілих стереотипів, виробляти нові підходи до створення державного освітнього простору. Важливим фактором у цій ситуації є розуміння і сприйняття педагогічними працівниками сутності трансформаційних процесів, що відбуваються в суспільстві взагалі, і зокрема в освіті.

Інформатизація охоплює усі сфери суспільного життя, що змінює погляди на роль і функції ліцейної бібліотеки, висуває нові вимоги до діяльності ліцейного бібліотекаря. Сучасна бібліотека -  інформаційно-ресурсний центр, що здійснює інформаційне та методичне забезпечення навчально-виховного процесу. Пріоритетними завданнями такого центру є

·         виховати у учнів інформаційну культуру, культуру читання, формувати вміння користуватися бібліотекою, її довідковим апаратом, розвивати творчу думку, пізнавальні здібності та інтереси учнів, сприяти успішному засвоєнню ними навчальних програм;

·         забезпечувати зростання професійної компетенції педагогічних кадрів;

·         сприяти різним формам і методам бібліотечної роботи, самоосвіти учнів і педагогів, забезпечити літературою їхні соціальні та культурні потреби;

·         виховувати в учнів культуру, національну свідомість, шанобливе ставлення до книги як джерела знань.

Бібліотека як інформаційний центр є надійним осередком підготовки сучасного підростаючого покоління до життя в новому суспільстві. Особливо це стосується бібліотек шкіл нового типу, одним із завдань яких є виховання в учнів інформаційної культури – сталого прагнення до пошуку інформації, свідомого добору джерел, навичок систематизації та особистої оцінки.

Від ліцейних бібліотекарів нарівні з викладачами, в першу чергу, залежить можливість реального підвищення інформаційної культури учнів. Оскільки, як свідчить практика, сучасні підлітки, маючи високий рівень комп’ютерної грамотності, виявляються безпорадними в ситуаціях, коли потрібно знаходити, переробляти чи оцінювати навчальну інформацію. Це змушує бібліотекаря постійно консультувати учнів щодо того, як визначати точність, достовірність знайденої інформації.

У зв’язку з нестримною інформатизацією суспільства, впровадженням в освітній процес інформаційних технологій бібліотека підпорядковує свою діяльність вимогам часу. З цією метою на базі бібліотеки створюється інформаційно-видавничий відділи навчального закладу, завдяки чому бібліотека оснащується комп’ютерною технікою, оргтехнікою, підключється до мережі Інтернет, розміщюється блог бібліотекаря на  ліцейному сайті.

Бібліотека є скарбницею інформації, вона сприяє гармонійному розвитку особистості, розвиває прагнення до пошуку інформації, свідомого осмислення інформаційних джерел, формування навичок систематизації та аналізу, особливої оцінки.

РОЗДІЛ І.     ЛІЦЕЙНА БІБЛІОТЕКА – ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Сучасний навчальний процес на 70% складається з самоосвітньої діяльності. А це означає, що у кожного учасника навчально-виховного процесу повинен бути вільний доступ до інформації. Традиційно цю функцію реалізує бібліотека, але в наш час вона повинна бути не просто місцем зберігання інформації, а й передбачати надання послуг із сучасних джерел інформації, причому мова йде не лише про відповідну літературу й довідники.

Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті є обов’язковою передумовою формування інформаційного суспільства у широкому розумінні. Актуальність обраної теми визначається низкою факторів.

По-перше, єдиним шляхом входження України до світового інформаційного простору є запровадження новітніх інформаційних технологій, які дають користувачам змогу одержати доступ не лише до інформаційних ресурсів бібліотеки, а й до світових інформаційних ресурсів.

По-друге, в теперішній час складається нова національна інформаційна інфраструктура, і бібліотеки є невід’ємною її складовою. Шкільна бібліотека як соціальний інститут – багатогранне явище, якому належить особливе місце у сфері освіти. ЇЇ головна функція – зробити інформацію доступною.

По-третє, відіграючи важливу роль у розвитку інформаційної грамотності та культури своїх користувачів, бібліотека повинна забезпечувати доступ до різноманітних інформаційних ресурсів. Це буде досягнуто тільки при умові якісного рівня обробки і розповсюдження інформації.

Отже, будучи по своїй суті інформаційним центром, бібліотека активно впливає на  свідомість учнівської молоді, формує відповідальність за творення незалежної України, спонукаючи до активних практичних дій, духовно збагачує її.

На сьогоднішній день сформульовані основні функції, завдання і напрямки діяльності бібліотеки згідно педагогічних і учнівських потреб ліцею.

Ліцейна  бібліотека повинна забезпечувати доступ до інформаційних ресурсів і слугувати інформаційними брамами, відіграючи важливу роль у розвитку інформаційної грамотності та культури своїх користувачів. Це буде досягнуте тільки при умові якісно нового рівня обробки і розповсюдження інформації.

Рівень інформаційної культури визначається вмінням формулювати свої потреби в інформації, вмінням ефективно її шукати, оцінювати і використовувати. І тому потрібно допомогти читачам зорієнтуватися в інформаційному просторі, виховати активних користувачів інформацією. Виконуючи свої традиційні завдання щодо забезпечення навчально-пізнавальної діяльності учнів та інформаційної підтримки педагогічного процесу, бібліотека шукає нові ефективні шляхи виконання поставлених завдань.

Робота бібліотеки ліцею  спрямована на вирішення наступних завдань:

- якісне формування фонду інформаційних ресурсів, з метою забезпечення потреб освітнього закладу;

- інформаційний супровід навчального процесу з використанням різних носіїв інформації і сучасних інформаційних технологій;

- впровадження нових форм інформаційного та довідково - бібліографічного обслуговування, надання користувачам вільного доступу до інформації;

- формування медіа та інформаційної грамотності здобувачів освіти, педагогів; співробітництво в цьому напрямку з бібліотеками інших закладів;

- сприяння навчально-виховній та позакласній роботі з учнями, використання нових форм популяризації читання та книги.

У теперішній час, в добу комп’ютеризації, книга все ж таки залишається неоціненним скарбом, як джерело мудрості, знань, досвіду та фундаментом освіти; а бібліотеку, книгозбірню можна назвати основою цього фундаменту.

          Освіта і бібліотека – ці два поняття невід’ємні одне від одного. Адже бібліотеки навчальних закладів зорієнтовані на задоволення потреб користувачів – вчителів, учнів і ріст професійної компетенції педагогічних кадрів – теж у великій мірі залежить від бібліотекарів, від їхнього вміння спрямувати педагогів на вибір потрібної інформації.

Сьогодні ведеться робота зі створення електронних баз даних, в тому числі і електронного каталогу. Основні джерела поповнення фонду:

– централізоване комплектування підручниками;

– придбання літератури і;

– книжкові подарунки учнів та батьків.

Особлива увага приділяється комплектуванню фондів новими джерелами інформації: комп’ютерними дисками, відео та аудіо записами, електронними книгами (зокрема підручниками).

В ході вивчення інформаційних потреб простежуються певні групи споживачів інформації: адміністрація ліцею, викладачі - предметники та учні ліцею.

Для адміністрації складає особливу цікавість інформація, яка міститься у періодичних виданнях, що виходять в Україні: «Професійна освіта України», інформаційний вісник «Профтехосвіта», «Завуч» та інші. Джерелом інформації для викладачів - предметників класних керівників у бібліотеці служать матеріали з профільних періодичних видань: "Українська мова та література в школі”, "Позакласний час”, "Історія в школах України”, "Математика в школах України ”, "Хімія та біологія в школах України”, а також електроні версії педагогічних видань та інші. Джерелом інформації для учнів є підручники, навчальні посібники, довідники, енциклопедії. Учні цікавляться новими матеріалами з доповнення до навчального матеріалу, а також є користувачами «електронної бібліотеки».

Серед форм та методів роботи бібліотеки, спрямованих на підвищення рівня інформаційної культури учнів ефективними є бібліотечно-бібліографічні заняття, практичні заняття з використанням традиційних та електронних інформаційних ресурсів, включаючи Інтернет та інше, використання ігрових та проектних технологій, інформаційних конкурсів тощо. Саме в бібліотеці здобувачі освіти і повинні мати змогу простежити на практиці зв’язок інформаційної теорії з практикою, відчути проблеми непідготовленого користувача в процесі роботи з інформацію, усвідомити наслідки власної інформаційної неграмотності.

РОЗДІЛ ІІ. СИСТЕМА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІЦЕЙНОЇ БІБЛІОТЕКИ

Сучасна система освіти покликана формувати вміння орієнтуватись в масових інформаціях, набувати  знання. В цих умовах особливе значення набуває організація інформаційної освіти та підвищення інформаційної культури. Сьогодні важливо не стільки примусити учня вивчити певний обсяг інформації, скільки навчити його самостійно набувати нові знання, використовувати всю різноманітність інформаційних ресурсів, зокрема друковане слово , аудіо- та відео матеріали, електронні мережі.

Перед бібліотекою стоїть слідуюча мета: навчити учнів  раціональних прийомів роботи з книгою (навчальною та іншими видами літератури, пошуків, аналізів, синтезу  інформації, прививати уміння та навики інформаційного забезпечення навчальною діяльністю).  До таких навиків відносяться:

 - вміння поставити грамотно питання;

 - знати джерела інформації  та вміти ними користуватись;

 - вміння застосовувати знайдену інформацію.

     Суть інформаційної роботи бібліотеки полягає в тому, що бібліотекар регулярно повідомляє читачів про нові надходження книг в бібліотеку.

     Необхідними умовами інформаційної роботи являється систематичність та впровадження конкретної форми роботи для кожної групи читачів.

   Головну роль в інформаційній роботі має слово бібліотекаря - розповідь про роботу бібліотеки, правила користування і збереження книг та книжного фонду в цілому. Бібліотечна інформація повинна передбачати регулярність, доведення бібліотечної інформації про нові державні документи, теми, інноваційні направлення в наукових досягненнях педагогіки, соціології, технології навчально-виховного процесу для кожного педагога.

Ефективними технологіями популяризації літератури є презентації книг, мандрівки літературними стежками видатних письменників, книжкові огляди, різноманітні конкурси, тематичні дискусії, години спілкування з поезією, мистецтвом, музикою, прес – конференції за формою ділових та рольових ігор.

Виток спіралі інформатизації розкручується все вище і вище. Але не можна забувати, що в основі будь-якого навчального процесу лежать педагогічні технології. Інформаційні освітні ресурси повинні не замінити їх, а допомогти бути більш результативними. Вони покликані оптимізувати працевитрати викладача, щоб навчальний процес став більш ефективним.

Дуже важливо, щоб нові інформаційні технології застосовувалися не замість, а разом з традиційними, класичними.

Інформаційні технології не повинні впроваджуватися докорінно в навчальний процес, вони мають стати контекстуальною основою для змін, оскільки:

- розширюють можливості й надають нові способи одержання інформації;

- додають до комунікативної системи нові елементи;

- задають нові форми спілкування й структурують його;

- зрівнюють позиції педагогів та учнів;

- дозволяють самореалізуватися й заявити про себе через електронні публікації та створення Інтернет-сторінок;

- уводять до системи взаємин нові авторитети й статусні позиції;

- розширюють коло спілкування й культурний обрій;

- поєднують роботу й дозвілля.

ВИСНОВКИ

Третє тисячоліття – це тисячоліття нових інформаційних технологій. Збільшення потоку інформації в останні роки вимагає від людства сформованості інформаційних умінь: знаходити, обробляти, запам'ятовувати та використовувати інформацію. У Програмі розвитку освіти України, в основному «Положенні про бібліотеку загальноосвітнього закладу» до значимих віднесено проблему формування у підростаючого покоління інформаційної культури, пізнавальної самостійності. Суспільству, яке розвивається, потрібен культ знань. Прагнення до знань, до пізнання світу повинне стати однією з найважливіших потреб людини. Щоб досягти зрілості, високої духовної культури, розвитку творчих здібностей, людині потрібні не лише знання, а й уміння самостійного пошуку інформації, вироблення вмінь та навичок самоосвіти.

Отже, найважливішим завданням сьогодні є усвідомлення кожного колективу, що бібліотека – це інформаційний ресурс навчального закладу, а не другорядна, допоміжна структура. Провідна тема та основні напрямки роботи бібліотеки завжди визначаються адміністрацією закладу та вимогами підготовки фахівців в галузі.

Бібліотека ліцею намагається стати осередком інтелектуальної культури та центром якісного і оперативного інформування педагогічного та учнівського колективів. На сьогодні бібліотека залишається чи не єдиним безкоштовним джерелом одержання інформації, місцем самоосвіти, інтелектуального відпочинку, творчого спілкування і творчого розвитку дітей, підлітків та викладачів.

В зоні першочергової уваги бібліотеки – формування медіа- та інформаційної грамотності школярів, педагогів, співробітництво в цьому напрямку з бібліотеками інших закладів.

   Результативність інформаційної роботи залежить від тісного контакту бібліотеки, педагогічного колективу, єдиного планування всієї вдало скомпонованої системи виховання бібліотечно-бібліографічної культури.

Ліцейна бібліотека - не просто сховище книг, а ресурсний, інформаційний, культурний центр для учнів та педагогів - необхідна умова формування якісної сучасної освіти.

В усьому цьому величезну роль, якщо не саму важливу, грає так званий «людський фактор». Свою місію бібліотекар бачить у підтримці всіх учасників навчально-виховного процесу інформацією, у наданні бібліотечно-інформаційних ресурсів на різних носіях: друкованому (книжковий фонд, фонд періодичних видань, комп'ютерні роздруківки), цифровому (флеш-пам'ять, CD-, DWD-диски), допомога при роботі в мережі Інтернет.

ЛІТЕРАТУРА

1.     Атипових, В.Б. Освітня функція шкільної бібліотеки: теоретичне обгрунтування / / Бібліотекознавство. - 2006. - № 1.

2.     Бушуєва, С. Комфортна середовище для діалогу поколінь: Дет. б-ка - лідер культури / / Бібл. дело.-2007 .- № 1

3.     Концепція інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України. – 2008. – № 7

4.     Лобановська І. Г. Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у практику роботи шкільних бібліотек / І. Г. Лобановська. – 2007. – № 21

5.     Поперечна Л  Ббібліотекар – педагог медіа- та інформаційної культури / Лідія Поперечна // Шк. бібл.-інформ. центр. Бібл. робота. – 2014. – №1

       

Методична стаття

Роль бібліотеки у формуванні інформаційного простору

 педагога та учня

Якщо книга виходить

 із серця самої людини,
то вона віднайде собі доступ
до сердець інших людей.
Карлейн

    Неможливо перебільшити ту роль, яку має відігравати бібліотека в житті професійно-технічного навчального закладу. Це мозковий центр, в якому зосереджене та зберігається духовне надбання людства, що за вмілого використання спрямовує роботу у всіх напрямах навчання та виховання.

Лише в постійному пошуку, ретельному вивченні інтересів учнів і викладачів, індивідуальному підході до кожної особистості бібліотека може досягти успіху в задоволенні потреб читачів. Тільки беручи активну участь у житті колективу, розділяючи його нелегкі турботи, допомагаючи у вирішення складних завдань навчання і виховання, бібліотека спроможна виконувати свою функцію: прищеплювати учням любов і повагу до книги.

    Кардинальні зміни, що відбулися в усіх сферах життя суспільства, зокрема в розвитку і становленні національної школи, нові орієнтації у змісті освіти на вихованні підростаючого покоління вимагають перегляду й оновлення багатьох аспектів діяльності освітніх бібліотек, у цілому системи бібліотечної справи. В сучасних умовах основними завданнями бібліотеки є:

·         виховати у учнів інформаційну культуру, культуру читання, формувати вміння користуватися бібліотекою, її довідковим апаратом, розвивати творчу думку, пізнавальні здібності та інтереси учнів, сприяти успішному засвоєнню ними навчальних програм;

·         забезпечувати зростання професійної компетенції педагогічних кадрів;

·         сприяти різним формам і методам бібліотечної роботи, самоосвіти учнів і педагогів, забезпечити літературою їхні соціальні та культурні потреби;

·         виховувати в учнів культуру, національну свідомість, шанобливе ставлення до книги як джерела знань.

Свої особливості має бібліотека професійно-технічного навчального закладу, яка покликана, крім перелічених вище завдань освітніх бібліотек, брати активну участь у професійному становленні учнів – майбутніх висококваліфікованих робітників і молодших спеціалістів. Щоб забезпечити читачів необхідною для навчально-виховного процесу літературою, треба постійно вивчати читацькі запити, потреби в літературі, що виникають у процесі навчальної, виховної роботи, професійної підготовки, методичної діяльності закладу. В цьому напрямі бібліотека проводить: індивідуальні бесіди з учнями та педагогами ліцею для виявлення їхніх інтересів та інформаційних потреб; анкетування читачів бібліотеки з метою виявлення їхніх уподобань; реєстрацію замовлень читачів для раціонального комплектування бібліотеки та організації довідково-бібліографічного апарату бібліотеки; ознайомлення з новою навчальною, методичною літературою шляхом оформлення книжкових виставок-переглядів; ознайомлення учнів та педагогів з пропозиціями видавничих каталогів видавництв «Грамота», «Абетка», «Оріон», «Генеза», «Педагогічна думка», з каталогами періодичних видань; врахування пропозицій і побажань педагогів та учнів при передплаті та придбанні літератури за кошти ліцею.

    Для якісного інформаційного забезпечення читачів проводиться систематична робота зі збереження, зміцнення та розширення бібліотечного фонду, формування стержня фонду, основу якого складала б українська книга. У цьому плані доцільним є проведення безстрокової акції “Подаруй бібліотеці українську книжку!”. Дарувати бібліотеці українську книгу стає гарною традицією для випускників закладу.

    Висока якість освіти сьогодні неможлива без високого рівня інформаційної культури як учнів, так і педагогів. Сучасна людина, яка живе в умовах інформаційного суспільства, повинна не тільки вміти читати, розмовляти, а й швидко та вільно орієнтуватися в потоці усної і писемної інформації. Оновлюється освіта, вводяться нові програми, технології навчання, але головним залишається вміння учнів учитися, вміння самостійно знаходити інформацію, оцінювати її, обробляти, аналізувати, використовувати та створювати якісно нову.

    Бібліотека, як ніхто інший і ніщо інше, допомагає учням навчитися самостійно працювати з книгою. Удосконалюється робота з класними керівниками, майстрами виробничого навчання, вихователями. В бібліотеці підготовлені тематичні папки для проведення бібліотечних уроків, бесід, виховних годин. Вересень присвячується проведенню бібліотечного уроку з першим курсом: ознайомлення їх із системою роботи в бібліотеці, як працювати з книгою, як правильно читати, як добрати потрібний матеріал до реферату, повідомлення, як користуватися довідковою літературою тощо. Навички користуванням книгою та роботи в бібліотеці бібліотекар розвиває в учнів не тільки за допомогою бібліотечно-бібліографічних занять, а й через посередництво педагогів. Викладачі націлюють учнів на самостійне навчання, а бібліотекар допомагає забезпечити самостійну роботу учнів інформаційними джерелами, які може запропонувати бібліотека.

Працюючи над проблемою сприяння інформаційній освіті педагога та учня, виявляється ряд проблем, для вирішення яких потрібна не епізодична, а систематична робота в напрямку інформатизації. Тому на педагогічних радах, на засіданнях методичних об’єднань бібліотекар виступає з питанням ви виховання в учнів однієї зі складових інформаційної культури особистості – інформаційної грамотності.

    Особливе значення для бібліотеки ліцею має довідково-бібліографічний апарат, який. допомагає максимально використати бібліотечні фонди для повноцінного забезпечення навчально-виховного процесу. Крім обов’язкових систематичного й алфавітного каталогів, важливою частиною є картотеки, що доповнюють каталог, розкривають фонд за такими аспектами, які в каталогах не представлені або представлені не в повному обсязі. Систему каталогів і картотек ліцейної бібліотеки складають: алфавітний каталог; систематичний каталог; систематична картотека статей; тематична картотека книжкового фонду.

Важливою частиною довідкового апарату є довідково-бібліографічний фонд ліцею. Бібліографічні, довідкові матеріали можна копіювати і збирати в окремі папки, створюючи додатковий інформаційний матеріал. Так, зібрані папки: “Історія України в постатях”,  “Теми виховних заходів”, “Видатні особистості”, “Письменники Поділля”, “Правове і патріотичне виховання учнівської молоді”, «Твоя професія», «Хроніка сьогодення», «Мій край – моя історія жива», «Історія ліцею на сторінках газет», «Герої твої – Теофіпольщино!», «Поетичний зорепад» (авторські вірші педагогічних працівників та учнів ліцею) та ін.. Тематика матеріалів добирається з урахуванням актуальності проблем, які цікавлять учнів та педагогів. Тому такі довідкові матеріали використовуються не менш активно, ніж посібники й підручники.

    У зв’язку з нестримною інформатизацією суспільства, впровадженням в освітній процес інформаційних технологій бібліотека підпорядковує свою діяльність вимогам часу. З цією метою на базі бібліотеки створено інформаційний відділ ліцею, завдяки чому бібліотека оснащується комп’ютерною технікою підключенням до мережі Інтернет.

Навчальний заклад має свій сайт, на якому розміщений блог бібліотекаря ліцею, де висвітлюються  всі заходи, які проводить бібліотекар. Отже, бібліотека готова до роботи в розширеному інформаційному просторі.

Інформаційна культура – це вміння учня правильно формулювати свої запити, вміти відбирати, оцінювати і створювати якісно нову культуру. Інформаційне вміння – це розуміння тексту, володіння логічними прийомами роботи з ними, вільне орієнтування в потоці інформації. Саме з метою розвитку в учнів цих умінь проводяться дні інформації, бібліотечні уроки, пропонуються теми для проведення бесід, виховних годин.

    У наш вік тотальної інформатизації, технологізації і т.і. кількість читачів традиційних книгозбірень кількість читачів, звісно, зменшується. Тому важливим є усвідомлення бібліотекарем і керівництвом закладу цієї ситуації.

Основною ідеєю роботи бібліотекаря з учнями має стати формування в них ставлення до бібліотеки як до невичерпного джерела інформації.

Не менш важливим є розуміння людьми того, що в бібліотеці можна не тільки поповнити свої знання, а й поспілкуватися з однодумцями та опонентами, висловити найнеймовірніші погляди з упевненістю, що вони не будуть осміяні чи заборонені.

    Самоосвітнє читання – невід’ємний елемент навчання. Практично неможливо провести чітку межу між читанням у рамках планів та програм і зверненням до літератури, що виходить за ці межі. Чим вищий ступінь у системі професійної освіти, тим більше значення має самостійне набуття знань, тем важче розділити “програмове” й “непрограмове" читання. В умовах, коли освіта стає неперервною, коли фактичний матеріал, закладений у підручнику, застарів уже до моменту виходу його у світ, по-справжньому оволодіти спеціальністю, не звертаючись до широкого кола джерел, що виходять за рамки навчальних програм, практично неможливо.

    Велике значення має бібліотека у профорієнтаційній роботі і не тільки на її початковому етапі. Засоби та методи профорієнтації, що існують, дають загальне уявлення про професію. Між тим, кожна професія пред’являє свої вимоги до такої роботи, без дотримання яких освоєння обраної спеціальності стає важким, а то й неможливим. Тому зміст інформації про професію на всіх етапах вибору й оволодіння нею має велике значення. Одним із найважливіших джерел інформації є книги та інші друковані видання, зосереджені в бібліотеці.

     А такі заходи, як книжкові виставки, бібліографічні огляди, тематичні виховні заходи, усні журнали з тематикою “Професія — гордість моя”, Людина красива своєю працею”, “Кличу у свою професію”, “Моя улюблена справа”, “Трудівник – головна людина на Землі” та інші, значною мірою сприяють професійній орієнтації й адаптації першокурсників. В бібліотеці постійно діє й систематично оновлюється книжкова виставка “Твоя майбутня професія», на якій представлена література про спеціальностях, які пропонує ліцей. До системи профорієнтаційної роботи ліцею задіяні й самі учні, зокрема старшокурсники, які проводять профорієнтаційну роботу за межами навчального закладу, а також допомагають першокурсникам освоювати професію. Цій групі учнів бібліотека пропонує тематичні картотеки матеріалів на допомогу профорієнтації, що розкривають характер обраної професії, вимоги, які вона пред’являє до людини, перспективи, які відкриває перед нею.

    Інформаційні функції бібліотеки мають два аспекти: інформаційне забезпечення розвитку учня в ліцеї; інформаційне насичення педколективу. Бібліотека впливає на інформованість учнів через інформованість педколективу. Бібліотекар розуміє: щоб навчально-виховний процес був професійним та ефективним, педагог має бути ознайомленим з літературою про передовий педагогічний досвід, з найновішими методичними розробками про сучасний урок.

    Перебудова освіти поставила перед бібліотекою комплекс питань, які потребують негайного вирішення. Педагоги потребують відповідей на багато питань, нових і перевірених результатів науково-дослідницької роботи, програм, варіантів підручників, методичних рекомендацій, інструкцій, положень, матеріалів про вітчизняний та зарубіжний педагогічний передовий досвід тощо. Отже, педагогу необхідна інформація певного типу, яку він зможе застосовувати безпосередньо в навчально-виховній роботі. Педагоги – пріоритетні для бібліографічного інформування. В інформаційній роботі бібліотека використовує індивідуальні, групові та масові форми роботи.

·         В ліцейній бібліотеці здебільшого застосовуються такі форми масового бібліографічного інформування: картотеки новинок, інформаційні списки (бюлетені) нових книг, періодичних та інших видань.

В умовах формування й розвитку ринкових відносин у країні бібліотеки не мають пріоритету на придбання літератури, втратили більшу частину традиційних джерел комплектування, а також інформації про випуск видань. Тому бібліотека взяла на себе функцію інформування про вихід у світ нової педагогічної, методичної та навчальної літератури, яку можуть придбати для себе педагоги та учні.

    Результатом цієї роботи стала добірка інформаційних папок:

·         Інструктивно-нормативні документи;

·         Педагогіка та психологія;

·         Викладачу та майстру виробничого навчання;

·         На допомогу класному керівнику та вихователю.

Запити педагогів, їхній високопрофесійний рівень вимагають постійно аналізувати та вдосконалювати як форми, так і зміст роботи бібліотеки щодо надання допомоги педагогу. Тільки клопітка повсякденна робота бібліотекаря допомагає вирішити проблему перетворення бібліотеки в культурно-інформаційний центр.

    Інформаційно-бібліографічна робота бібліотеки здійснюється у двох напрямках: серед читачів-учнів і серед читачів педагогів та батьків. Інформаційна бібліографія в ліцейній бібліотеці спрямована на обслуговування учнів і сприяє засвоєнню ними знань з основ наук, розширенню й поглибленню знань, отриманих на уроках, тобто забезпечує не тільки інтелектуальний, а й духовний розвиток особистості учня.

Ефективною і досить оперативною формою інформування є “Експрес-інформація” – своєрідний інформаційний листок, в якому повідомляється читацьке призначення книги, повний бібліографічний опис, розгорнута анотація.

    Ефективними технологіями інформування учнів та педагогів є організовані в ліцейній бібліотеці книжкові виставки нових надходжень: “На хвилину зупинись – нову книгу подивись”, “Знайомтесь: новинки в бібліотеці”, “Нові підручники”, “Прочитайте, це цікаво!”, “Про цікаве на планеті – читай в журналі та газеті”, “Готуючись до іспитів”, “На сторінках твого підручника”; виставки-сюрпризи “Книгу берегти – життя їй продовжити”; виставки-перегляди “Цей чудовий світ поезії” та інші.

    Учням І курсу бібліотека допомагає знаходити додаткові матеріали про народні звичаї, народну мудрість, ІІ і ІІІ курсів – надає можливість підготовки рефератів, допомагає у правильному оформленні бібліографічних списків використаних книг.

    Бібліотека проводить заходи, які сприятимуть більш поглибленому засвоєнню знань, їх систематизації, розвивають в учнів навички самостійної роботи (свято “День книги”, вікторини “Україно, моя Україно”, тематичні дискусії “Про книгу та бібліотеку”, “Книга в твоїх руках” та інші).

Перед бібліотекарем – широке поле діяльності. Це і забезпечення читачів знаннями історії рідного краю, його екології, економіки. Це і розвиток в учнів культури читання, і прищеплення їм навичок самостійної роботи з книгою, і виховання бережливого ставлення до неї. Це і допомога педагогові у підвищенні його методичної, педагогічної майстерності. Але які функції не виконувала б бібліотека, у неї є одна головна, яка відрізняє її від усіх інших закладів культури, – інформаційна. У Законі України “Про бібліотечну справу” підкреслюється, що бібліотека – це інформаційний, культурний, освітній заклад, а бібліотечна справа – галузь інформаційної, культурно-просвітницької й освітньої діяльності.

    Важливим завданням бібліографічної роботи бібліотеки є складання рекомендаційних списків літератури. При складанні списку важливо мати на увазі, як він буде використовуватися в бібліотеці: як самостійний матеріал для популяризації книг; як доповнення до книжкової виставки, тематичної полиці; як відповідь на запит окремого читача.

    Неабияке значення мають бібліотечно-бібліографічні уроки. Пріоритетним завданням бібліотечного навчання є виховання в учнів уміння самостійно працювати з книгою, самостійно набувати знань. Адже, як вважав К. Д. Ушинський, “треба постійно пам’ятати, що слід передавати учневі не лише ті або інші знання, але й розвинути в нього бажання й здібності самостійно, без учителя набувати нові знання”.

   В ліцеї роботі з ББЗ та інформаційному обслуговуванню читачів приділяється достатня увага. Для цього оформлені алфавітний та систематичний каталоги, зібрані картотеки з різних тем (“На допомогу педагогу”; “Народознавство”; “Краєзнавство”; “Екологія” та інші), оформлені тематичні полиці (“Україна – рідна мати”, “Моя Теофіпольщина” та інші).

Неоціненна роль у самоосвіті, в безперервному підвищенні знань з певної галузі науки, техніки, мистецтва належить книзі. Тривожить той, стан, коли падає інтерес до читання, зростає пасивне залучення учня до “масиву інформації” через кіно, радіо, телебачення, комп’ютер, Інтернет. Сьогоднішні учні погано орієнтуються в довідниковому апараті бібліотеки, не можуть самостійно підібрати літературу за темою, готуючись до уроку.

    У плані розв’язання цієї проблеми одним із найважливіших завдань є прищеплення учням навичок ББЗ через проведення бібліотечних уроків. Навчально-тематичний план бібліотеки допомагає і бібліотекарю і педагогу в організації проведення занять для виховання культури читання учнів. Учні І-ІІ курсів таким чином довідуються про те, що можна читати книги в читальному залі бібліотеці або дома, скориставшись послугами абонемента. Бібліотекар рекомендує книги для читання і книги для самопідготовки. Учні вивчають систему розміщення книг на полицях і стелажах, тематичні полиці тощо.

    Формування інформаційної культури учнів І-ІІ курсів передбачено програмами з української мови та літератури, зарубіжної літератури, історії та громадянська освіта, а також здійснюється у процесі бібліотечно-бібліографічних занять учнів І-ІІ курсів, які проводяться бібліотекою.

У популяризації основ ББЗ використовуються найрізноманітніші методи: бесіди, лекції, практичні заняття, доповіді, повідомлення, виконані учнями.         Особливо складно прищеплювати учням навички користування довідковою літературою. Тому педагоги активно сприяють формуванню цих навичок, ставлячи завдання, які можна вирішити за допомогою словників та довідників.

    Пробудженню інтересу до довідкової та науково-популярної літератури сприяє використання таких форм позакласної роботи, як олімпіади, конкурси фахової майстерності, тижні професій і предметні тижні тощо. В читальному залі бібліотеки розміщені словники, енциклопедії та інші книги довідкового характеру, рекомендаційні списки літератури “Що нам читати?”.    Складаються також рекомендаційні списки за темами. Ознайомитися з новими книгами учням допомагають книжкові виставки, які постійно діють у бібліотеці: “Новинки літератури”, “За сторінками підручника”, «Цей день в історії краю», «Зупинись на хвилинку, вибери новинку» та ряд інших.

    Успіх роботи з питань прищеплення учням бібліотечно-бібліографічних знань залежить від тісного контакту ліцею, бібліотеки, педагогів і батьків, єдиного планування всієї роботи з книгою, загальної культури. Тільки клопітка повсякденна робота бібліотекарів вирішить проблему перетворення бібліотеки в культурно-інформаційний центр.